Press "Enter" to skip to content

«Чого мені хочеться і що я люблю…»

«Чого мені хочеться і що я люблю…»

Нічого не боятися, схуднути і побудувати дитячий хоспіс… Коли у Нюти Федермессер, засновника і президента благодійного Фонду допомоги хоспісу «Віра» з’явився вільний час, ми раптом дізналися, про що вона мріє.
«Чего мне хочется и что я люблю...»

«Вперше за багато-багато днів мені не потрібно було вставати в 7 ранку. З’явилася можливість спокійно, без паніки посидіти поруч з дітьми, поговорити з чоловіком… Мої улюблені діти знають: мама любить спати, тишу, поїсти, квіти. Спати завжди на першому місці. Спати завжди на першому місці, на жаль… Але якщо раптом вдається виспатися, то прокидається відразу маса бажань, на сто життів вистачить. Встигнути б хоч 10% з усього, чого хочу…

1. Повернутися до викладання (була нещодавно в РДГУ, обожнюю студентів, готова викладати англійську, етику спілкування в медицині, навчати волонтерів, домоведення можу викладати і ще всяке, – дуже люблю студентів і дітей 13+).

2. Вести передачу про благодійництво та різні соціально-значущі проекти.

3. Схуднути на 10 кг

4. Побудувати дитячий хоспіс так, щоб він був кращим госпісом для дітей, як Перший московський для дорослих. Але тут моя роль в сто разів менше, ніж роль Ліди Мониавы. Вона – душа хоспісу, а я – тил.

5. Організувати таку школу по підготовці доглядальниць, яка сформувала б у суспільстві уявлення про якісний догляд за важкими пацієнтами, дітьми і дорослими; школу, яка б могла постачати своїх доглядальниць в сім’ї і в хоспіси, в будинку милосердя та будинки пристарілих.

6. Навести такий порядок у фонді «Віра», щоб все працювало як годинник, але тут вже є Юля Матвєєва, і сподіваюся, вона впорається.

7. Відкрити маленьку готель сімейного типу, таку, щоб керуючий знав, які простирадла подобаються відвідувачу, яка яєчня повинна бути у нього на сніданок, щоб розпізнавав, який настрій у гостя ще до того, як той сам у своїх почуттях розібрався.

8. Нічого не боятися.

9. Мати час на сім’ю і дітей і не лаятися на них, а кайфувати з ними.

10. Жити там, де більше сонця, але при цьому – жити тут.

11. Домогтися того, щоб якщо комусь боляче, щоб ставало швидко не боляче, незалежно від того, кому, де, коли і в який день тижня і час доби стало боляче. Просто ррраз – і не боляче.

12. Щоб всі медики були прекрасні, освічені, професійні, милосердні, як у нас в хоспісі, щоб до них було звертатися не страшно, а то йдеш, як у поліцію, а хороші всі популярні і на пальцях двох рук…

13. Щоб про знеболювання і вмирання, і про те, що людині доводиться переживати, якщо болить і помираєш, – знали б усі лікарі, а не тільки хоспісні.

14. Щоб у маминому хоспісі стіни назавжди залишилися нею просякнуті…

15. Готувати хочу так само смачно і легко, як няня Зіна.

16. Щоб на прийшло багато народу і ми б зібрали грошей.

17. Ну взагалі, щоб фонду «Віра» простіше б вдавалося залучати гроші, а то дуже стрессово весь час бути в дефіциті…

18. Хочу бути щасливою свахою, щоб всі, хто в фонді або в хоспісі несімейні, повлюблялись і попереженились б.

19. Хочу, щоб тато не журився ніколи.

20. Хочу, щоб я як-небудь прийшла додому, а там за столом сидять всі ті, хто вже давно не сидить зі мною за столом: бабуся, мама, і… стільки можна написати імен сюди…

21. Можу довго перераховувати, чого мені хочеться, якщо не хочеться спати. Але спати хочеться практично завжди…

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code