Press "Enter" to skip to content

Чоловікам легше пережити втрату?

Чоловікам легше пережити втрату?

Овдовілі чоловіки значно частіше за жінок вступають у нові відносини і укладають повторний шлюб. Чому так відбувається?
Мужчинам легче пережить утрату?

Існує думка, що чоловіки уникають шлюбу і, на відміну від жінок, не так активно прагнуть оформити стосунки офіційно. При цьому вдівці значно частіше вдів укладають повторні шлюби. Дослідник питань вдівства, професор філософії Каміла Уортман (Camille Wortman) з Університету Стоуні-Брук (США) наводить дані, згідно яким знову одружуються 25% вдівців і тільки 5% вдів. У перший рік після втрати чоловіка в сексуальні зв’язки вступає лише 7% жінок і більше половини (54%) чоловіків. Через два роки вже 61% чоловіків виявляється в нових відносинах, тоді як серед жінок цей показник втричі менше (19%)*.

Саме на перші кілька років після трагічної події, доводиться найскладніше в процесі відновлення період – реакція, за яким слід адаптація. Так, дійсно здатне лікувати. З роками відчуття несправедливою втрати притупляється, а пам’ять охочіше зберігає позитивні моменти спільного життя. Але навіть десятиліття потому «суб’єктивне благополуччя» (відчуття щастя і задоволеності життям) не досягає початкового рівня. До такого висновку прийшли Івана Анусик (Ivana Anusic) і Річард Лукас (Richard E. Lucas) з Університету штату Мічиган (США)**.

Людей, які пережили втрату коханої людини, переслідують депресія, тривога і самотність. Однак ті з них, хто зважився на вступ у повторний шлюб, ці важкі почуття мучать в набагато меншому ступені. Чому ж чоловіки частіше за жінок вибирають такий спосіб вилікувати душевні рани? Причин тому кілька.

У чоловіків більше можливостей у пошуку нової супутниці життя. Це пов’язано з демографією: кількість жінок переважає над кількістю чоловіків. Наприклад, за даними Всеросійського перепису населення 2010 року, на 1000 чоловіків припадало 1163 жінки. Особливо сильно ця тенденція проявляється серед людей після 30 років, і розрив з кожним роком життя лише збільшується***.

Друга причина криється в соціальних зв’язках подружжя. Зазвичай у жінок більш широке коло спілкування. Хоча те ж дослідження психологів з Мічиганського університету показує, що в період реакції соціальні зв’язки не можуть кардинально поліпшити стану овдовілого чоловіка, дружба і підтримка оточуючих людей в довгостроковій перспективі стають вагомим фактором відновлення. Для чоловіків же найчастіше саме дружина – центр емоційного і соціального життя.

Третім чинником, у якому таїться парадокс, є ступінь прихильності подружжя. Чим вона сильніша, тим глибше буде депресія від втрати. Жінки частіше трактують пошук нового партнера як заміну коханій людині, що викликає почуття провини і небажання будувати новий союз. Та й діти (незалежно від віку) зазвичай підтримують подібний погляд на повторний шлюб одного з своїх батьків. Але у глибоко прив’язаних до дружини вдівців психологи відзначають протилежну реакцію, ніж у вдів. Такі чоловіки більш охоче вступають в нові відносини. «Чоловік втрачає більше у разі смерті дружини. Зазвичай жінки беруть на себе турботу про чоловіка, стежать за їх здоров’ям, ведуть господарство», – говорить доктор Уортман.

Звідси і четвертий, побутовий фактор. Традиційно на жіночі плечі лягає тягар домашнього господарства. Овдовівши, жінка опиняється перед меншим колом рутинної господарської роботи (хоча і частіше стикається з фінансовими труднощами). Чоловікові ж, навпаки, доводиться виступати в несподіваній для себе ролі. Чим він старше, тим сильніше виявляється депресія від зустрічі з господарськими питаннями один на один****.

Чоловіки в цілому гірше адаптуються до вдівство***** – в цьому криється причина їх більш частого вступу в другий шлюб. Частково це виникає через те, що чоловік-вдівець явище статистично набагато більш рідкісне (в 2010 році в Росії майже на 12 млн вдів доводилося 2 млн вдівців). Перед очима чоловіка менше моделей поведінки, які можна було б перейняти. Овдовілі жінки більш обережно ставляться до можливої втрати своєї свободи і необхідності знову взяти на себе турботу про іншого чоловіка. Але пройшли через втрату близької людини люди незалежно від статі відзначають, що стали більш сильними особистостями******.

Для одних обов’язковим в рецепті відновлення стає самотність, для інших – підтримка нового партнера. При цьому жоден з варіантів не можна називати правильним або неправильним. У кожної людини свій шлях і свою відповідь на питання «чи Варто вступати в нові відносини, чи готовий я до них?».

* Е. Bernstein «After the loss of a spouse, there is no right amount of time before moving on», WSJ, 2014.

** I. Anusic, R. Lucas «Do social relationships buffer the effects of widowhood? A prospective study of adaptation to the loss of a spouse», Journal of Personality, October 2014.

*** За даними Всеросійської перепису населення 2010 року на сайті Росстата gks.ru

**** R. Utz et al. «The Daily Consequences of Widowhood. The Role of Gender and Intergenerational on Transfers Subsequent Housework Performance», Journal of Family Issues, July 2004.

***** G. Lee et al. «Gender Differences in the Depressive Effect of Widowhood in Later Life», Journal of Gerontology: Social Sciences, 2001.

****** K. Carnelley et al. «The Time Course of Grief Reactions to Spousal Loss: Evidence From a National Probability Sample», Journal of Personality and Social Psychology, 2006.

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code