Прийнято вважати, що курити тютюн в нашій країні почали за часів імператора Петра Першого. Але це не зовсім так. Петро лише сприяв поширенню цієї шкідливої звички, а покурювати на Русі почали задовго до вступу Петра на російський престол.
Тютюн в нашій країні був відомий ще в першій половині 17 століття. Правда, використовували його в основному в якості лікарської рослини: їм з успіхом лікували зубний біль, застуду. З успіхом застосовували для знищення шкідливих комах: молі, бліх і клопів.
Але з часом європейські купці почали поступово привчати радянський народ до іншого використання даного зілля, а саме, курити його. Тютюн почали продавати в кабаках. Подібна забава викликала різке засудження, як царів, так і церкви.
У 1634 році цар Михайло Федорович наказав «страчувати смертю» курців, а його син, Олексій Михайлович, – «пороти ніздрі і носи резаті», після чого «засилати в далекі міста». Як бачимо, любителям подиміти на Русі доводилося не солодко. Заборонялося ввозити тютюн з-за кордону. При виявленні в іноземних купців цього забороненого товару належало «тютюн спалювати весь без залишку».
Тривали ці гоніння на курців до Петра Першого. Саме при ньому куріння не тільки перестали забороняти, а й заохочували. Спілкування царя з іноземцями не минуло дарма: почав цар затягуватися табачком.
11 лютого 1697 року заборону на куріння в Росії був знятий. За царським указом тютюн дозволялося «продавати покоління було явно».
У 1698 році, під час своєї закордонної поїздки, Петро відвідав Лондон. Тут цар не тільки знайомився з англійської промисловістю і флотом, а й уклав договір з лордом Кермартеном на поставку в Росію декількох тисяч ящиків тютюну. Хтось із царської свити натякнув, що ввезення забороненого зілля не сподобається російському патріарху. У відповідь Петро заявив, що патріарх повинен піклуватися про віру, а не виконувати посаду митного інспектора. На жаль, заперечити грізному правителю ніхто не посмів.
Ось так і пішло заокеанське зілля по нашій країні. З 1705 року в Росії було засновано «казенна тютюнова продаж», а через одинадцять років відкрилися дві тютюнові фабрики – в Петербурзі та Охтирці. Причому, кількість подібних підприємств щорічно збільшувалася. Наприклад, в 1860 році в Російській імперії налічувалося понад 500 тютюнових фабрик.
Вважалося, що куріння заспокоює нерви, тому тютюн активно впроваджувався в російську армію.
Ось так російський цар вніс настільки шкідливу звичку в наше життя. Перемогти куріння ми не можемо до сих пір.
Be First to Comment