Press "Enter" to skip to content

Цукровий діабет: лікування сьогодні, перспективи на завтра

Цукровий діабет: лікування сьогодні, перспективи на завтра

У Росії кожен десятий хворий на діабет. При цьому, далеко не всі знають про свою недугу. Чим небезпечний діабет і що роблять лікарі і вчені, щоб знайти більш ефективні способи його лікування?
Сахарный диабет: лечение сегодня, перспективы на завтра

14 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Це привід задуматися про те, як йдуть справи з його поширенням у Росії і в світі, наскільки небезпечно це захворювання і що роблять вчені, щоб глибше зрозуміти його, а значить, удосконалювати методи лікування.

Чому саме 14 листопада? Справа в тому, що саме в цей день народився Фредерік Бантінг (Frederick Grant Banting), який в 1922 році разом із Чарльзом Бестом (Charles Herbert Best) відкрив інсулін — ліки, що рятує життя людям з цукровим діабетом. І саме в його честь Міжнародна діабетична федерація (IDF) спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) в 1991 році заснувала цей день як символ зростання захворюваності на цукровий діабет у світі.

Росія: кожен десятий

Цукровий діабет — хронічне захворювання, для якого характерний абсолютний або відносний дефіцит інсуліну, що призводить до порушення вуглецевого обміну і, як наслідок, дисбалансу всіх видів обміну речовин в організмі. Це головна причина смертності від серцево-судинних захворювань, сліпоти і ампутації нижніх кінцівок.

Існує інсулінозалежний, або діабет I типу, та інсулінонезалежний, він же діабет II типу. Діабет I типу зазвичай страждають молоді люди до 30 років. Одна з причин – вироблення організмом антитіл, які вражають клітини підшлункової залози, що відповідають за синтез інсуліну. Це хронічне захворювання, яке вимагає постійних ін’єкцій інсуліну.

Діабет II типу вражає представників старшого покоління. У таких хворих клітини підшлункової залози виробляють достатню кількість інсуліну, але чутливість організму до нього знижена. Основні фактори ризику розвитку цього виду діабету – ожиріння і нездоровий спосіб життя.«Сьогодні майже кожен 10-й росіянин хворий на цукровий діабет, але більше половини хворих не підозрюють про своє захворювання, — констатує Іван Дідів, президент Російської академії медичних наук, академік РАН і РАМН, президент Російської асоціації ендокринологів. — Згідно з даними російського державного реєстру хворих на цукровий діабет, поширеність цукрового діабету II типу в Росії складає 3,2%, в той час як, згідно з даними IDF, цей показник в світі майже в 3 рази вищий і становить 8,3%, а в Росії може досягати 9,7%».

Безсумнівно, вітчизняні медустанови повинні активніше інформувати нас про проблеми цукрового діабету. Зараз цим більше інших спантеличена Російська діабетична асоціація. «Ми хочемо привернути увагу громадськості, розповісти про профілактику і необхідності регулярного контролю за своїм здоров’ям, особливо для людей в групі ризику», — зазначає Валентина Петеркова, президент Російської діабетичної асоціації, директор НДІ дитячої ендокринології, член-кореспондент РАМН.

Без інсуліну поки не обійтися

Його своєчасне призначення дозволяє уникнути розвитку серйозних ускладнень. На сьогоднішній день самими сучасними інсулінами є аналогові. За механізмом дії вони ближче до інсуліну людини, але відрізняються більшою безпекою і кращу переносимість порівняно з іншими типами інсулінів. Аналогові інсуліни допомагають досягти компенсації цукрового діабету при низькому ризику розвитку гіпоглікемії. У цьому році в Росії почалося виробництво інноваційних інсулінів по повному циклу. В Орлі на заводі компанії «Санофі» почали випускати людський генно-інженерний інсулін і аналоги людського інсуліну. Той і інший у формах короткої та пролонгованої дії, що дуже важливо для пацієнтів, які вибудували своє життя у відповідності з певною тривалістю дії інсуліну, яким вони лікуються вже багато років.

А людство тим часом чекає розробки кардинально нових методів боротьби з СД.

Діабет і рак – лікування сумісно

Вчені Медшколи Стенфордського університету виявили, що протираковий препарат афлиберцепт, який не дає судинах рости в пухлині і позбавляє її кисню, одночасно знижує рівень цукру*. Це довели експерименти з мишами і спостереження за пацієнтами. Механізм такий: з введенням препарату клітини печінки разом з пухлинними відчувають нестачу кисню і в якості компенсації починають виробляти специфічний білок HIF-2 альфа. Він активує синтез і викид в кров інсулінового рецептора. А той, у свою чергу, підсилює здатність клітин реагувати на інсулін і підвищувати переносимість цукру.

Лікування діабету світлом

Біологи з швейцарського федерального технологічного інституту (ETH Zurich)** на чолі з Мартіном Фуссенеггером (Martin Fussenegger) провели досліди над мишами-діабетиками, впровадивши їм ген, який реагує на роботу світлочутливого пігменту з сітківки людини. Потім вони підсвітили житло піддослідних тварин блакитним світлом. А ще пізніше провели світиться оптоволокно до генетично модифікованих клітин. В обох випадках рівень цукру різко знизився до нормальних значень.

Все-таки потрібно дотримуватися дієти

Так, всяке обмеження – це неприємно, але в разі цукрового діабету кулінарне розмаїття варто скоротити, зате так можна вберегти себе від великої кількості недуг.

При цукровому діабеті рекомендовані***:

1. Знежирені молочні продукти: молоко, кефір, сир.

2.Овочі: баклажани, горох, кабачки, білокачанна і цвітна капуста, картопля, цибуля, огірки, болгарський перець, коренева петрушка, помідори, ревінь, редис, ріпа, салат, буряк, селера, соя, спаржа, топінамбур, гарбуз, квасоля, часник, шпинат.

3.Фрукти і ягоди: айва, барбарис, брусниця, вишня, груша, суниця, полуниця, журавлина, агрус, малина, горобина, всі види смородини, яблука.

4.М’ясо і птиця: курка, кріль, телятина, баранина, нежирна свинина.

5.Нежирна морська риба.

6.Хліб: житній і з висівками (кількість хліба – не більш як 150 г в день).

7.Крупи: гречана і вівсяна (50–60 г в день).

8.Жири: вершкове і рослинне масло (50–70 м, в залежності від маси тіла).

9.Продукти з сої.

*http://mednews.stanford.edu/

**Science 24, Vol. 332 no. 6037 pp. 1565-1568, June 2011

***Е. Андрєєва, А. Неганова, Н. Леванова «Популярний діагностичний довідник», ОЛМА Медіа Груп, 2007

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code