Давно це було. Році в 70-му. На далеку геологічну базу в Сибіру, де формували партії геологів для закидання в ще більш віддалені від цивілізації місця, прийшла телеграма з Главку: "ДО ВАС СПРЯМОВАНА ГРУПА СТУДЕНТІВ ТЧК безгрошових – У П’ЯТУ ПАРТІЮ ТЧК"
А на базу цю насправді періодично надсилали для проходження реальної практики учнів з геологічного факультету Новосибірського Університету.
Поки начальник бази чухав собі ріпу, розмірковуючи над текстом телеграми, дійсно, приїхало чоловік десять. Аби не допустити виглядати дурнем перед Главком, начальник надійшов просто і мудро – приймаючи "молоде поповнення, по-батьківськи питав: "Гроші є?" А які у студента гроші? В результаті він всіх десятьох записав в п’яту партію, переукомплектовав її майже вп’ятеро і забезпечивши трьома усюдиходами замість одного покладеного, а інші чотири партії поїхали в тайгу недоукомплектовані практикантами.
Залишилася невідправленої тільки шоста партія, яка чекала ще двох студентів.
Дві дівчини, і справді, приїхали на наступний день. Одна на прізвище Іванова, а інша на прізвище Безгрошових.
Be First to Comment