Press "Enter" to skip to content

Михайло Жванецький, улюблений стоїк наших днів

Михайло Жванецький, улюблений стоїк наших днів

Коли читаєш новий збірник Михайла Жванецького «Жінки», сумно до сліз. Та все одно хочеться сміятися. Жванецький про (не)любов, надію і її відсутність, щастя, і абсурд нашого життя.
Михаил Жванецкий, любимый стоик наших дней

Жванецький тепер майже не виступає. Зате у нього виходять книги, які майже не викликають сміху. І не тому, що щось пропадає» (хоча і пропадає – артистизм Жванецького). Навпаки: занадто багато з’являється. Ми бачимо, що це не про політику, не про прикмети часу, не про владу, а про самотнього чоловіка, якого пронизує крижаний вітер байдужого світу. Цій людині важко жити і страшно помирати. Його майже ніхто не розуміє. Але Жванецький – стоїк. Якщо життя так незатишна, так давайте хоч посміємося над нею. А що, весь час плакати, чи що? Коли читаєш його, сумно до сліз. І все одно місцями регочеш. Новий збірник «Жінки» – майже весь такий. Там про любов і її відсутність, і про відчай, і про щастя, і про абсурд життя, над яким тільки й залишається, що сміятися. «Якийсь дивний хлопчик. Вдвічі! Вдвічі молодша за мене. Вчора: «Я люблю вас!» Це жахливо смішно. В моєму віці… Він прийшов і пішов. А я… Господи, що це зі мною?.. У мене чоловік, до речі, є. І до речі, дуже хороший. Та й стара я вже, просто стара… Ой, ха-ха, як я стара. (Схлипує.) Якийсь дивний хлопчик. Що він в мені знайшов? Бере мою руку, пальці у нього тремтять. Я дивлюся на нього, який дивний… Але я-то, я-то, дурна стара! Чому мені так смішно? (Схлипує.) Чому мені так смішно?»

ЕКСМО, 352 с.

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code