Моя теща ходить в гості до сусідів, у них є хлопчик.

Моя теща ходить в гості до сусідів, у них є хлопчик півторарічний, що говорить погано, так вона з ним грає і говорити вчить. Вчить вона ось як.
У нього є іграшка – великий верблюд на коліщатках. Ось вона йому і каже:
– скажи "верблюд"!
Він чесно відповідає:
– Ебyт!
І так йому це сподобалося, що він потягнув верблюда за собою в кімнату і там став бігати і кричати своє тепер улюблене слово. Але в кімнаті на дивані спав його тато – дагестанець вельми строгих правил.
Ось уявіть собі його стан: прокидається він і бачить, як його синок бігає по кімнаті і радісно кричить:
– Ебyт! Ебyт!
Тоді тато встав, вийшов на кухню, де помирали від сміху моя теща і його дружина, і сказав дружині:
– Убери цю игрушку.
На наступний день теща знову до них прийшла в гості. Мама хлопчика з порога почала благати:
– Тільки не просіть його говорити це слово!
Але хлопчик сам все зробив. Він довго шукав свого верблюда, захованого слухняною мамою від татового гніву. І не знайшов. І ось підходить від до моєї тещі і так сумно-довірливо-запитально їй каже:
– Ебy-y-ут.