Press "Enter" to skip to content

Мозок заважає дотримуватися дієти

Мозок заважає дотримуватися дієти

Виявляється, в болісному почуття голоду, яке змушує нас без кінця бігати до холодильника, «винні» нейрони мозку. Саме вони заважають нам дотримуватися дієти, впевнені вчені.
Мозг мешает соблюдать диету

Вчені з Медичного центру імені Говарда Хьюза виявили, що заважає нам утримуватися від перекусів, наприклад під час дієти. Справа, швидше за все, в клітинах мозку, які називаються AGRP-нейронами. Останні експерименти показали, що саме вони відповідальні за болісне відчуття голоду.

У наш час, коли їжі навколо достатньо, подібні сигнали мозку здаються зайвими, але з точки зору еволюції вони виправдані. Для древніх людей і диких тварин видобуток прожитку часто була пов’язана з небезпекою, і їм потрібна мотивація, щоб йти на ризик. «Ми вважаємо, що ці клітини — частина дуже давньої системи, яка мотивує організм задовольняти свої фізіологічні потреби. Тварина або людина шукає їжу почасти й для того, щоб змусити ці нейрони замовкнути, — говорить керівник групи дослідників Скотт Стернсон (Scott Sternson). — А ще клітини мозку, які мотивують нас до пошуку їжі, відповідають і за отримання пов’язаних з нею приємних відчуттів — коли ми голодні, їжа здається нам смачніше».

Щоб пройняти, як працюють AGRP-нейрони, вчені провели серію експериментів. У першому ситим мишам дали два види желе — з лимонним і апельсиновим смаком. Миші спробували обидва. Потім вчені штучно активували AGRP-нейрони, коли тварини їли один з видів желе. Миші стали уникати його. У наступному експерименті дослідники, навпаки, вимикали AGRP-нейрони, коли голодна миша їла одне з желе. Гризуни почали вибирати саме його — очевидно, їм хотілося» виключити неприємні сигнали, що йдуть з мозку. В подальших дослідах з’ясувалося, що мишам більше подобається перебувати в тих місцях, де їм відключали AGRP-нейрони, а місць, де їх, навпаки, включали, тварини намагалися уникати.

За допомогою спеціального мікроскопа дослідники вивчали активність AGRP-нейронів в мозку голодних мишей. Як і очікувалося, ці клітини були активні доти, доки тварини не знаходили їжу. Дивно, але для їх «виключення» не вимагалося, власне, є — достатньо було побачити їжу або отримати пов’язаний з нею сигнал. Поки гризуни їли, активність клітин залишалася низькою. У подальших експериментах група Стернсона планує розібратися, як можна управляти функціями AGRP-нейронів. Можливо, в майбутньому це допоможе всім бажаючим успішніше дотримуватися дієти.

Детальніше див. J. Betley, S. Xu, Z. Cao, R. Gong, Ch. Magnus, Y. Yu, S. Sternson «Neurons hunger for and thirst transmit a negative-valence teaching signal», Nature, 2015.

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code