Кожна людина рано чи пізно усвідомлює, що його життя рухається, не стоїть на місці, незважаючи ні на що йдуть години, дні, тижні, місяці і роки. Якість життя будь-якої людини (у тому числі і моєї) залежить крім матеріальної забезпеченості від безлічі факторів: правильного і здорового харчування, повноцінного сну, постійної рухової активності та ін. Без цього неможливо навіть абсолютно здоровій людині зберегти як фізичне, так і духовне здоров’я. І це людині треба усвідомити, щоб одного разу змінити свої звички, стиль і спосіб життя.
Для мене цей момент усвідомленості настав кілька років тому, взимку 2017 року. Тоді я усвідомила, що в свої неповні 27 років приділяю дуже багато часу роботі, байдуже ставлюся до чого: своєю красою і здоров’я, не проводжу час з близькими і рідними людьми (а їх-то роки також всі біжать і біжать, хтось іде з життя, а ти його так і не вислухав, не допоміг), що не присвячую навіть трохи часу самої себе.
Особливих проблем зі здоров’ям у мене не було, але все ж і про них довелося задуматися: невеликий сколіоз, середнього ступеня короткозорість, рідкого волосся, проблемна шкіра на обличчі, стародавні (ще зі шкільних часів) розтяжки на руках, боках, внутрішній і зовнішній стороні стегон не додавала мені краси і радості при погляді на себе саму в дзеркало.
М’язів особливо не було, так як спорту, та й просто активного способу життя зі шкільних років (класу, приблизно, з 7-8-го) я воліла дозвільному валянию на ліжку з книжками (читала в основному детективний жанр). Поки лежала на дивані з книжкою, могла з’їсти упаковку печива, сухарики і тому подібні абсолютно неправильні продукти. Прибиранням по будинку, ходінням за покупками в магазин та ін. Я теж себе не обтяжувала.
Шкільні канікули я, як зараз згадую, переважно проводила саме так, вдома в Москві, так як батьки, на жаль, не мали можливості кудись зі мною поїхати, крім максимум двох тижнів в будинку відпочинку в межах Московського регіону. Батькам було колись, вони працювали, приходячи тільки годині о 7 вечора додому. Таким чином і утворилися всі вищевказані проблеми зі здоров’ям.
Після школи, правда, я вступила до вузу системи МВС, де хочеш, не хочеш, а рухової активності додалося, і зайвої ваги у мене не з’явилося. Якість харчування, правда, не змінилося (як то кажуть, перебивалася хоч би чим). Після випуску пропрацювала пару років в системі МВС, де знову-таки була більш-менш в тонусі: всі вихідні і свята були присвячені саме роботі, неробства не було місця.
Потім восени 2015 роки я звільнилася з системи МВС і стала працювати в комерційній компанії. Здавалося, мало з’явитися час на саму себе, але за старою, так би мовити, звичкою я продовжувала до ночі перебувати на роботі, якість харчування в цілому котилося вниз (могла за день з’їсти одна велику піцу і все), спала помалу годин і уривками.
Іноді при цьому відчувала нездужання: крутилася голова, чорні кола миготіли перед очима, але я цього не помічала. Печаль іноді розтяжки на тілі (влітку особливо подруги помічали і дивувалися: "Ти ж ще навіть не народжувала!").
Напевно, поворотним моментом в моєму житті стала поїздка у відпустку (вперше за кілька років!), Куди я взяла з собою не черговий детектив, а книжку Романа Супера "однією крові" з реальною історією про лікування раку у дружини автора і матері його маленького сина. Все в цій книзі було настільки жваво, проникливо, зворушливо, а в деяких місцях трагічно, що я раптом зрозуміла, що багато в моїй тогочасного життя – ніщо і не має значення, а є інші, дійсно важливі речі, якими не можна нехтувати! А інакше ти сам свій навколишній світ перетворюєш по суті в Мордор, забуваючи шелест трави, запах і смак їжі, спів птахів, справжні почуття, стаючи, як сказав би Дж. Р.Р. Толкієн, Гоблином!
І вирішивши нарешті перестати лінуватися і хоч щось поміняти в своєму житті, я прийшла до наступного: необхідно спочатку додати в своє життя трохи руху (це і є життя, а не буденне існування лежачи на дивані), трохи спорту.
І це виявилося так не складно: в будь-який час року і час доби треба виходити на вулицю, в парк, просто гуляти; в теплу пору є велосипед, ролики тощо., в холодну пору є ковзани, лижі та ін. Варто тільки почати якимось видом спорту займатися, а далі буде самому вже людині цікаво рухатися далі, до нових досягнень!
Далі я зрозуміла, що для правильного харчування кожній людині для початку треба хоча б почати читати склад купуються продуктів (чого раніше я ніколи не робила, а даремно), уникати придбання продуктів, що містяться всілякі добавки, барвники, консерванти: від такої їжі ніякої користі, одна шкода, і фактично гроші на вітер. Саме думка про економічну доцільність вживання тієї чи іншої їжі підштовхнула мене до того, щоб відмовитися від солодощів, газованих напоїв, фаст-фуду, напівфабрикатів: ціни на них тільки здається, що маленькі, користі ніякої, а за рахунок підсилювачів смаку їсти хочеться тільки більше!
Вставати вранці і лягати спати приблизно в один і той же час не особливо складно звикнути (як виявилося), для цього просто не треба залежуватися по вихідним, вставати, як і в будні, тоді і часу у вихідні буде більше на все! Вчасно прокидатися і вчасно лягати спати тепер ще й допомагають різні гаджети і фітнес-браслети.
Що змінилося з 2017 року? У мені самій, в моєму житті багато чого: скорегувалися зовнішні недоліки, поліпшилося здоров’я, змінилася робота, стало жити цікавіше і набагато більш захоплююче, на життя дивитися я стала з набагато більшим позитивом і оптимізмом і рухатися тільки вперед (крок, що не зроблений вперед, – це крок назад!), досягла багатьох цілей, вирішила багато раніше невирішених завдань, стала більше часу проводити з близькими, а головне – полюбила себе, зрозумівши, що все зможу вирішити і змінити.
Почати правильно харчуватися, жити за певним розпорядком дня, додати трішки спорту в своє життя під силу кожній людині, незалежно від його віку, стану здоров’я, наявності / відсутності у нього сім’ї та якихось інших проблем. Насправді, на мою думку, дуже важливо людині усвідомлено зрозуміти, що він хоче в своєму житті щось змінити і для чого ці зміни йому важливі. Заради чого? Звичайно, в першу чергу заради себе, але не багатьох це мотивує, тому як варіант – заради своїх близьких, дітей, нинішніх і майбутніх. І тоді людина зможе зробити перший, найскладніший, крок на шляху до нової якості життя, початку любові до самого себе!
Be First to Comment