Press "Enter" to skip to content

Роден, що заглянув у безодню

Роден, що заглянув у безодню

Виставка і балет – в Гумі і на сцені Великого театру.
Роден, заглянувший в бездну

Огюст Роден (1840-1917) більшості з нас відомий насамперед завдяки його «Мислителю»: його величезну інтелектуальну напругу, силу волі ми мимоволі пов’язуємо з особистістю самого Родена. «Мислитель» не замислювався як самостійна скульптура, але був центральною частиною «Брами пекла» – 7-метрового порталу, вміщує 186 фігур. «Мислитель» безстрашно дивиться прямо в розкриті двері пекла, спостерігаючи людські страждання, відчай і біль.

До моменту початку роботи над композицією життя 40-річного скульптора не була надмірно обтяжена емоційними труднощами. Випадково він зустрів 19-річну Каміллу Клодель, що стала його геніальної ученицею, або мимоволі шукав цієї всепоглинаючої пристрасті? Так чи інакше, в любовних відносинах довжиною більш ніж десятиліття ці двоє відкрили для себе і райська насолода, і пекельні муки. Плід їхньої пристрасті – твори, приписувані Родену, але в дійсності створені ним разом з Каміллою. Несвідоме двох коханців зливалось докупи виникла при цьому химера їх загального несвідомого і була Творцем, ваявшим такі емоційні та чуттєві фрагменти «Брами пекла», як «Поцілунок» і «Вічний ідол». Але в якийсь момент ця сила з творчої і любовної перетворилася в руйнівну: Камілла зійшла з розуму, а Огюст вижив – подібно своєму «Мислителю» заглянув у безодню несвідомого, але зберіг ясність розуму.

Твори Родена – про боротьбу свідомості і несвідомого, чоловічого і жіночого всередині однієї людини. Вони відкривають врата ада, або, як сказав би Фрейд, врата життя: за ними – дрімаючі в нас сили, які лякають, а іноді і жахають, але без яких ми не здатні відчувати себе живими, любити і творити.

АНДРІЙ РОССОХИН, психоаналітик, зав. кафедрою психоаналізу НДУ ВШЕ.

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code