Press "Enter" to skip to content

Рухатися назустріч собі

Рухатися назустріч собі

Нам варто повернутися до споконвічного, цілісного сприйняття себе, щоб зрозуміти: те, що ми свідомо робимо для блага нашого тіла, принесе користь і душі.
Двигаться навстречу себе

«У моїй родині ніхто ніколи не займався спортом: мої батьки – вчені, і вони звикли вважати, що спорт – це дурість і марна трата часу, – розповідає 23-річна Марина. – А я, хоч і розумію, що фізичні навантаження мені просто необхідні, щоб менше хворіти, все-таки не можу себе змусити». Таке презирство «розумних» до фізкультури і взагалі будь-якій роботі над власним фізичним станом відображає властивий нашій свідомості дуалізм: немов матеріального тіла і нематеріальної душі існує конфлікт інтересів. В поколінні Марини ставлення до свого тіла, здавалося б, змінилося: сьогодні заняття фітнесом стають частиною іміджу, атрибутом високого соціального статусу. Так і класичний бодібілдинг («будівництво тіла») витісняють більш гармонійні заняття в дусі body&mind: йога, тайчи, пілатес. Сучасна людина не піддає сумніву факт, що фізичні вправи корисні для здоров’я. Але – наука доводить – тренування тіла і покращує наше психічний стан.

Єдине і неподільне

Людина – істота цілісне: тілесне та духовне поєднуються в кожному з нас, а нехтування одним на користь іншого призводить до самим різним соматичним та психічним захворюванням. Коли негативні переживання не знаходять виходу, вони проявляються у різних тілесних станах – у людини виникають проблеми зі шлунком, серцем або шкірою… «Саме тому в процесі психотерапії ми допомагаємо пацієнтам знімати емоційне напруження насамперед з допомогою різних технік роботи з тілом, – розповідає гештальт-терапевт Ольга Долгополова. – Припустимо, ми успішно вирішуємо якусь проблему, аналізуючи її або емоційно проживаючи; але, якщо викликане нею напруга в тілі не йде, організм знову подає людині сигнал за допомогою різних дискомфортних відчуттів. Спазми, відчуття тяжкості в животі – і у нас з’являється новий привід турбуватися». Виникає замкнене коло.

Двигаться навстречу себе

Ефект плацебо

Заняття фітнесом мають свого роду «ефект плацебо»: ми починаємо відчувати себе краще незалежно від того, чи сталися об’єктивно спостережувані зміни у нашому організмі (скажімо, зміни артеріального тиску, частки м’язової маси, вмісту цукру в крові). Усвідомлення того, що ми робимо вправи, здатне змінити наше сприйняття власного тіла і переконати нас в тому, що воно стало більш красивим, більш гнучким або більш струнким. Навіть ті, кому за допомогою вправ, наприклад, не вдалося скинути вагу, все одно починають сприймати свою фігуру менш критично, вважають психологи Хізер Хаузенблас і Ганна Кемпбелл (Heather Hausenblas, Anna Campbell) з університету Флориди (США)*. Виконана ними 57 аналіз опублікованих досліджень за темою «Вправи і здоров’я» показав, що фізичні навантаження піднімають самооцінку, незалежно від реального ефекту вправ, а більш позитивне ставлення до свого тіла знаходять навіть ті, хто займається фітнесом лише раз на тиждень, у вихідний день.

Важливий сам процес

«Результати, показники дійсно не так вже й важливі, – погоджується психолог Гюзяль Логінова, фахівець з танцювально-рухової терапії. – Ми схильні надавати їм дуже велике значення в силу виховання і соціальних установок. Згадаймо, як готують чемпіонів: жорстокі тренування, залізна дисципліна. Але наше здоров’я прямо не залежить від фізичних параметрів». «Спортивна модель здоров’я, при якій зусилля спрямовані на досягнення результату, а мотивація побудована на змагальності, – лише один із способів підтримувати оптимальний стан організму, – погоджується тілесно-орієнтований психотерапевт Василь Семичастний. – Не кожен з нас у цю модель вписується, зате кожен може знайти оптимальний для себе (тобто несе здоров’я) характер рухів і режим занять».

Рухатися з задоволенням

«Наш організм влаштований так, що ми можемо рухатися багато і інтенсивно, – пояснює Гюзяль Логінова, і ключ до цього процесу – почуття задоволення: в процесі руху наш мозок виробляє ендогенні опіати, і фізична активність природним чином стає приємною звичкою». Однак у свідомості багатьох з нас займатися фітнесом тільки заради задоволення здається справою несерйозною, легковажним, немов «задоволення» і «користь» – непоєднувані поняття. «У слові «задоволення» деяким з нас чується щось негоже: плотські задоволення, сексуальне задоволення, – вважає Василь Семичастний. – Так мимоволі виявляється заперечення тілесного, в цілому притаманне західній культурі. Так що завдання полягає в тому, щоб через задоволення – знайти свій підхід до руху, дати право голосу свого тіла». Але як це зробити?

Двигаться навстречу себе

Запитати себе «навіщо»

«Для цього важливо зрозуміти, в якому стані ми відчуваємо себе краще», – пояснює Василь Семичастний. Визначивши це, ми зможемо підібрати собі відповідний характер рухів і рухових навичок. «Якщо, наприклад, людина описує своє «оптимальний стан» як емоційний підйом, позитивний настрій, то, швидше за все, «кращим» фізичним станом він назве легкість, рухливість, вільне дихання, – продовжує психотерапевт. – Інша людина знаходить радість в інтенсивній фізичній роботі, і він виділить такі поняття, як «стійкість», «сила», «задоволення від інтенсивного навантаження». Для людей інтелектуального складу, як правило, особливо приємні відчуття ясної голови, швидкого і легкого перебігу думок, але саме для них фахівцям найбільш важко підібрати техніки роботи з тілом, швидше їм підійде статична гімнастика за типом йоги». Популярна сьогодні йога – якраз такий вид фізичної активності, який може задовольнити найвибагливіших інтелектуалів: тих, хто шукає у вправах не тільки «безглузду» турботу про тіло, але усвідомленість своїх рухів і м’язових зусиль, контроль думок і звільнення емоцій, свіжість і гнучкість світосприйняття.

Втім, не тільки йога – будь-які рухи, які допомагають тілу прийняти оптимальну форму, подолати скутість, зняти панцир напруги, розкріпачують і наші почуття, дозволяють більш природно виражати емоції. Починаючи шукати свій руховий стиль – самостійно або за допомогою фахівця, ми отримуємо можливість не тільки відчувати себе краще, але і повніше пізнати себе.

* A. Campbell, H. Hausenblas «Effects of exercise interventions on body image». Journal of Health Psychology, 2009, vol. 14, № 6.

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code