Press "Enter" to skip to content

Що ви думаєте про смерть? Опитування PSYCHOLOGIES

Що ви думаєте про смерть? Опитування PSYCHOLOGIES

Чи Часто ви думаєте про (своєї) смерті? Що вас найбільше лякає? Чи потрібно говорити з дітьми про смерть? Ми звернулися до наших читачів з цими непростими питаннями. Сподіваємося, результати проведеного нами дослідження спільно з Tiburon Research, допоможуть вам прояснити свою позицію з цієї непростої теми.
Что вы думаете о смерти? Опрос PSYCHOLOGIES

Багато хто з нас заявляють, що не бояться померти, хоча у свій останній годину явно воліли б опинитися десь в іншому місці… Сподіваємося, що відповіді на питання, які ми ставили учасникам дослідження, допоможуть вам прояснити свою позицію.

Загальноросійський опитування за замовленням Psychologies проведено компанією Tiburon Research 26-30 серпня 2013 року. У ньому взяли участь 1000 осіб у віці 18-60 років.

ПИТАННЯ 1: чи Трапляється вам думати про смерть?

  • Дуже часто 7%
  • Часто 27%
  • Всього відповідей 34%
  • Рідко 57%
  • Ніколи 8%
  • Всього негативних відповідей 65%
  • Немає відповіді 1%

Ні, ми не особливо замислюємося про неї – заявляють більше двох третин з нас. Жінки (41%) міркують про неї частіше за чоловіків (26%), а тих, хто старше 55 років, думки про смерть турбують так само, як і 25-річних (35%). Не всі регулярно бувають у храмі, де багато що нагадує про кінцевість земного життя, але по телевізору нам показують чимало реальних і вигаданих смертей. Безтурботність тому причиною або сила духу, але росіянам не властива болюча занепокоєність смертю. «Нам хочеться думати тільки про хороше, – констатує психотерапевт Олександр Бадхен, – і в цьому проявляється ескапізм, бажання втекти з реального світу в світ ілюзій. Уникнення думок про смерть видає страх бути по-справжньому живим. Прийняти себе вразливими, недосконалими, смертними – це значить зважитися жити справжнім життям, не замінюючи її ерзацами».

ЗАПИТАННЯ 2: Якщо б ви могли вибирати, ви б віддали перевагу…

  • Раптову Смерть, яку не встигнете усвідомити 67%
  • Смерть, наближення якої можна відчути і приготуватися до неї 18%
  • Немає відповіді 15%
  • Всього 100%

Більшість з нас в душі згодні з Вуді Алленом: «Я не боюся померти. Я просто не хочу при цьому бути присутнім»*. Причому бажаючих підготуватися до цієї великої зустрічі не стає більше з роками. «Вибір раптової смерті не дивує, – говорить Олександр Бадхен. – Такий світовий тренд: сучасна людина має бути здоровою, займатися спортом, все встигати, бути завжди молодим і одного разу (миттєво) таким молодим померти – легко і без страждань». «Про те, що можна підготуватися до смерті, думати важко і страшно, – додає психоаналітик Світлана Федорова. – Адже тоді ми замислюємося про те, як ми живемо, що упустили і вже не зробимо ніколи. У такі моменти ми відчуваємо дуже сильну тривогу, яка іноді руйнує людину і навіть може перерости в нервовий розлад».

* W. Allen «Getting Even» (Антологія, 2011).

ПИТАННЯ 3: Що насамперед вас лякає в уявленні про свою смерть?

  • Розставання з близькими 45%
  • Страждання і біль 21%
  • Небуття 18%
  • Божий суд 5%
  • Інше 4%
  • Немає відповіді 7%
  • Всього 100%

Але чого ми насправді боїмося? Розставання з близькими, страждання, небуття – набагато більше, ніж Страшного суду. «Вони (діти, батьки, близькі) будуть жити без нас?» – ця думка турбує і чоловіків, і жінок. Але з віком страх зменшується (про це говорять 48% 18-24-річних і 39% тих, хто старше 55 років), а ось страх болю посилюється (18% 18-24-річних і 26% старшого покоління). Що це, «вікове» наростання егоїзму або смирення перед неминучістю? Зазначимо, що страх перед небуттям у чоловіків виражений сильніше (22%), ніж у жінок (14%), а можливі страждання, навпаки, сильніше лякають жінок (24% проти 18%). В якості варіанту «інше» учасники опитування називали, наприклад, «все»; «розтин»; «не встигнути щось зробити» або «не встигнути відчути «життя».

ПИТАННЯ 4: чи Треба говорити з дітьми про смерть?

  • Та 49%
  • Немає 30%
  • Не знаю 21%
  • Всього 100%

Майже 50% жінок і чоловіків упевнені в тому, що робити це необхідно, 30% з цим не згодні. Частка тих, хто відповів «так» досягає 60% у групі від 55 до 60 років – це той вік, коли вже виросли власні діти і хвилює майбутнє онуків. «Діти потребують в розмовах про те, що їх турбує, – коментує Олександр Бадхен. – Їм важливо розділити свої страх з кимось із дорослих, відновити цілісність світу, яка порушена смертю дідуся або прощанням з кішкою. Важливо говорити з дітьми, і говорити так, щоб дитина зрозуміла: те, що він переживає, природно; смерть – частина життя, світ так влаштований». У різному віці з дітьми треба говорити по-різному, додає Світлана Федорова: «Шукати короткі прості відповіді, відповідні питань, уникати драматичних подробиць. Деякі діти готові говорити на цю тему тільки до 8-12 років. Вони можуть просто не почути дорослого, або розмова стане для них психологічною травмою. До 5 років, як правило, діти вважають смерть тимчасової і оборотної – адже герої казок нерідко оживають. Між 5 і 9 роками виникає усвідомлення конечності життя, але вони ще не розуміють того, що теж колись помруть. Свою смерть діти прагнуть осмислити вже в підлітковому віці».

Хто хоче жити вічно?

При всій своїй очевидною неминучість смерть мало займає нас. Ми безтурботні: тільки 4% учасників нашого опитування бояться власного кінця, хоча невідомо, яку частку складають ті, хто серйозно і глибоко замислюється про це. Зовсім по-іншому ми сприймаємо втрату близьких. Страх перед нею визнали 48% чоловіків і жінок. І вже точно абсолютна більшість – 67% – побажали собі «якщо смерть, то миттєвою», без фізичного болю і тяжких роздумів про прожитих роках.

Цікаво, що по відношенню до життя після смерті опитування розділив нас практично порівну. Так, 42% вірять в безсмертя душі, нові форми життя, реінкарнацію, зустріч з близькими людьми і Богом. А 49% налякані невідомістю, яка чекає нас «там», перетворенням в прах. І все-таки, незважаючи на всі наші страхи, пов’язані зі смертю, тільки 9% з нас хотіли би жити вічно. Більшість (64%) згодні на той термін, який відпущений їм природою*.

* За даними опитування, проведеного Левада-центром 20-23 січня 2012 року. Детальніше див. на сайті levada.ru

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code