Press "Enter" to skip to content

Секрет щасливого шлюбу

Секрет щасливого шлюбу

Задоволеність шлюбом вище у тих, хто вступає в нього, не обтяжений багажем попередніх романтичних відносин, важливі рішення приймає свідомо і… святкує багатолюдні весілля.
Секрет счастливого брака

Психологи Галина Роудз і Скотт Стенлі (Galena K. Rhoades, Scott M. Stanley) з Університету Денвера з’ясовували, як обставини дошлюбної життя впливають на якість стосунків у сім’ї*.

У 2007-2008 роках автори рекрутували більше тисячі американців у віці від 18 до 23 років, які вже були в романтичних стосунках, але ще не одружилися. Через п’ять років перевірили, як у них йдуть справи. Виявилося, що у шлюб вступили 418 чоловік, вони і стали вибіркою.

Насамперед вони відповіли на запитання анкет, які дозволяли оцінити рівень сімейного щастя та благополуччя, а потім психологи порівняли, чим саме відрізняються 40% самих щасливих пар від інших 60%, тих, хто не так задоволений життям у шлюбі. І ось що вони дізналися.

По-перше, краще себе почувають ті, хто вступає в шлюб «з чистого аркуша», тобто з невеликим попереднім досвідом близьких романтичних відносин.

Причому число сексуальних партнерів тут не самий важливий фактор. Так, воно має значення для жінок – чим менше у них було коханців до весілля, тим вони щасливіші в шлюбі, – а для чоловіків статистично значущого зв’язку не виявлено. Крім того, і жінки, і чоловіки, у яких чоловік був єдиним партнером за все життя, неважливо, до весілля чи після (а їх частка у вибірці склала 23%), виявилися благополучніше тих, кому було з чим, точніше, з ким порівнювати.

Але набагато істотніше інше: досвід попередньої спільного життя, в тому числі, як не неймовірно, навіть з майбутнім чоловіком, знижує шанси на успіх шлюбу. Наявність дитини – теж, причому особливо для жінок: в число щасливих у шлюбі (тих самих 40%) увійшли 43% учасниць вибірки, які виходили заміж бездітними, і лише 25% тих, у кого вже була дитина. У чоловіків ця різниця теж є, але не так велика, цифри складають відповідно 41% і 31%.

По-друге, більш щасливі ті, хто осмислено і цілеспрямовано робить важливі кроки, такі як вступ у відносини чи народження дитини, обговорює їх один з одним, планує і навіть відвідує курси для вступаючих у шлюб, а не ті, хто «зісковзує» в сімейне життя, рухаючись від випадкового знайомства до випадкового сексу, випадковим співжиття і випадкової вагітності.

Нарешті, по-третє, весілля має значення. В топ 40% щасливчиків потрапили 41% респондентів, які зіграли весілля, і лише 28% обійшлися без цієї умовності. І саме цікаве: в цьому ж топі виявилися 47% тих, на чию весілля було запрошено понад 150 гостей, але лише 31% обмежилися 50 гостями або менше.

Автори підкреслюють, що роль тут грає не величина витрат на свято, не гроші, а саме публічність, те, якою мірою молодята беруть на себе шлюбні зобов’язання перед обличчям друзів і сусідів. Ймовірно, чим більшою мірою сім’я стає «суспільним надбанням», тим більше у подружжя стимулів працювати над стосунками, щоб не обдурити покладених сподівань. Або навпаки: чим більше люди впевнені один в одному і в своїй любові, тим більше їм хочеться розділити радість з усім світом і тим охочіше вони кличуть гостей на весілля.

Так що гарантувати безхмарне життя, просто-напросто надписавши як можна більше запрошень листівок, не вдасться. Та й в цілому не варто сприймати висновки Роудз і Стенлі як якусь непорушну догму. Виявлені ним закономірності виражені помірно, вибірка, з якою вони працювали, дуже невелика, та все це стосується тільки молодих людей, що вступають у перший шлюб, причому американців. В інших країнах культура і традиції, які, зрозуміло, багато в чому визначають поведінку людей у сімейному житті, цілком можуть призвести до зовсім інших результатів.

*The National Marriage Project, серпень 2014 року. http://nationalmarriageproject.org/reports/

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code