Press "Enter" to skip to content

«Я мріяла звільнитися!»

PSYCHOLOGIES №115

«Я мріяла звільнитися!»

«Кілька місяців я сумувала. Я вийшла з декрету, але у мене не було ні найменшого бажання повертатися в офіс». 34-річна Олександра розповідає про те, чому вона вирішила слідувати обраному шляху, поки навіть не знаючи, куди він приведе.
«Я мечтала уволиться!»

«У неділю ввечері починав боліти живіт, а в понеділок з ранку накривала хандра. Я переконувала себе, що це пройде. Але ж я з таким задоволенням повернулася до роботи після рожденяи першої дитини, чому ж зараз, через три роки, повинно бути інакше?

Спочатку я думала, що вся справа в напруженій атмосфері на роботі. Потім вирішила, що так на мене впливає чоловік, у нього свій бізнес, і він сам визначає свій розпорядок дня. Я навіть припустила, що у мене післяпологова депресія. Згадавши поради психотерапевта, склала список бажань, визначила пріоритети, згадала про дитячі мрії… Висновок напрошувався сам собою — я мріяла звільнитися! В таких обставинах доля часто подає нам знаки. Випадково натрапивши в книжковий, я навмання взяла з полиці книгу, відкрила і прочитала: «жодне бажання не дається тобі окремо від сили, що дозволяє його здійснити». Хіба ці слова не адресовані безпосередньо мені? Наступного дня я написала заяву про звільнення.

І ось уже півроку я фрілансер. Мені стало легше, але що далі? Мене мучать сумніви: чи правильно я вибрала момент відходу? Зможу знайти нове постійне місце роботи, якщо коли-небудь захочу цього? І взагалі, чи не дуже я замахнулася? Від друзів і рідних я отримую так багато порад, що тільки дужче заплутуюся. Схоже, єдина людина, яка знає відповіді на мої питання, це я сама. Але якась частина мене? У мене в голові сперечаються різні голоси, одні мене підтримують, інші засуджують. Схоже, правду знає тільки моє тіло: воно не обдурить і не стане судити.

Чоловік, бачачи моє замішання, радить мені знову піти в центр аштанга-йоги. Її суть у тому, щоб виконувати асани (особливі пози) і стежити за ритмом дихання. Одного разу йога мені вже допомогла впоратися з запамороченням, яке почалося під час вагітності. Кожного ранку до пів на шосту я вирушаю на йогу. Годину на розминку, а потім до восьми заняття з викладачем. Я слухаю своє дихання і дію відповідно з його ритмом, намагаючись усвідомлювати кожну свою дію. Іноді я сумніваюся у своїй здатності далі працювати над тією чи іншою позою. Мені здається, я не зможу зробити її краще. Так йога стає метафорою мого життєвого шляху: не можна піддаватися страху і кидати розпочате, потрібно довіряти тій частині свідомості, яка впевнена в моїй правоті. Один з постулатів йоги говорить: «Недостатньо просто визнати, що краще для мене. Важливо ще зуміти тривалий час дотримуватися обраного напрямку». Я займаюся йогою кожен день. Щоб не втрачати свої орієнтири. І щоб фізично відчувати, що я на правильному шляху, навіть якщо я поки не знаю, куди саме він мене приведе».

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code